Сергій Єсенін буйствував у шинках і виступав перед царською родиною, покинув шістьох дружин, але зі своїми дітьми підтримував стосунки. Досі залишається загадкою, чи помер він сам, чи його вік вкоротила чужа рука. Факти біографії знаменитого поета, представлені в роботах Олега Лекманова, Михайла Свердлова та Сергія Кошечкіна, допоможуть зрозуміти особистість і творчість Сергія Єсеніна.
Дитинство, юність та освіта Сергія Єсеніна
За недовге, але яскраве життя, поет Сергій Єсенін пройшов шлях від звичайного сільського хлопчиська до представника московського і пітерського творчого бомонду. Кожен з етапів цього шляху сповнений цікавих деталей.
Коли народився Сергій Єсенін? Автор знаменитих рядків «Біла береза під моїм вікном» народився 1895 року, 3 жовтня, у селянській сім’ї, що мешкала в селі Костянтинове Рязанської губернії. Між батьками стався розлад, і дворічного Сергія віддали на виховання бабусі й дідусеві в інше село.
Цей момент можна назвати відправною точкою в його становленні як поета й особистості. У його долі сплітається селянство і творчість:
- Троє дядьків, що жили з ним, виховували в ньому мужика — вчили косити траву, рубати дрова.
- Бабуся розповідала казки і співала народні пісні.
- Дід щовечора читав церковні книги.
На стику цих всесвітів виростав талант Єсеніна. Письменник і літературознавець Сергій Кошечкин у книжці «Життя Єсеніна» наводить розповіді друзів Єсеніна по сільських забавах. Вони зазначали, що Сергій з 8 років складав вірші і коломийки, які співали всім селом, був сильним і жвавим, брав участь у всіх сільських бійках.
У школі хлопчик вчився добре, але хуліганив. Через це залишився на другий рік. Яке прізвисько було у Сергія Єсеніна в школі? Поет носив прізвисько Серьога Чернець. Це пов’язують із тим, що грамоти Єсенін навчався за церковними книгами. Після Костянтинівського земського училища він у 1909-му вступив до церковно-вчительської школи. Цей момент став відправним у становленні його як поета. Під час навчання він активно пише вірші.
Після закінчення вчительської школи Єсенін отримав диплом учителя шкільної грамоти і переїхав до Москви. Попрацювавши в столиці з батьком у м’ясній крамниці, влаштувався в книговидавничу друкарню «Культура». Він брав участь у поширенні забороненої літератури. У 18 років вступив вільним слухачем на історико-філологічне відділення Московського народного державного університету.
Творчість Сергія Єсеніна
Свою першу рукописну збірку Єсенін написав у 1912-му. Вона називалася «Больные думы». На думку авторів книги «Сергій Єсенін. Біографія» Олега Лекманова і Михайла Свердлова, цю збірку не видано, і це було на краще. Однак вірші того часу увійшли до збірок, які видавалися надалі.
У роки перебування в Москві Сергій став постійним відвідувачем «Суриковського гуртка письменників», у якому автори-самоучки читали свої твори. Перші публікації Єсеніна з’явилися в дитячих журналах «Проталинка» і «Мирок». Він публікувався під псевдонімом «Аристон» на честь популярних тоді музичних ящиків. Його вірші того часу нагадували народні пісні. Незабаром творіння поета з’являються в модному журналі «Чумацький шлях». У цих публікаціях світ знайомиться з такими творами автора:
- «Береза», «Село», «Горобчики».
- «Великодній благовіст».
- «Пороша» та «Сирітка. Російська казка».
1915 року, не відчуваючи можливості прославитися в Москві, поет прямує до Петрограда. Там він знайомиться з Олександром Блоком, за допомогою якого швидко набуває авторитету в місцевому поетичному світі. У цей період друкують його дебютну збірку «Радуница». В одній із пізніх автобіографій Єсенін пише, що завдячує цим успіхом поету і другу Миколі Клюєву.
У цій збірці були опубліковані вірші, які багатьом знайомі за шкільною програмою. Які вірші написав Сергій Єсенін? Поет написав видатні вірші «Виткалось на озері червоне світло зорі», «Чую райдуницю Божу» та «Дорогою йдуть богомолки», «Гой ти, Русь, моя рідна» та інші.
Бурхливо вирує Перша світова війна, і Єсеніна призивають на службу. Завдяки своїм зв’язкам він потрапляє у військово-санітарний поїзд Її Імператорської Величності. Поет служить санітаром, поєднує це з роботою в канцелярії й одночасно виступає перед пораненими в лазаретах. Йому випала честь прочитати свої вірші імператриці та її донькам.
Поет із великим натхненням зустрічає Жовтневий переворот 1917 року. Цей момент знаменує початок нового етапу творчості поета. Єсенін пише поему «Товариш» і стає пророком нового часу. У цей же час поет потрапляє в кола імажиністів (Анатолій Марієнгоф, Микола Ердман, Вадим Шершеневич, Надія Вольпін), які надавали пріоритет у творчості яскравим метафорам.
Успіх і міське життя паморочать голову поетові, його наздоганяє творча криза, що проявляється в епатажі — пияцтві, бешкетництві, бійках. Цей період життя Єсеніна відображений у його міському циклі, зокрема у віршах «Москва шинкарська», «Трерядниця», «Вірші скандаліста», «Сповідь хулігана». Поет у цей час пише поему «Пугачов».
Особисте життя і смерть Сергія Єсеніна
Сергій Єсенін був влюбливою і пристрасною людиною. Відомо про його романи (підтверджені документально) з більш ніж тридцятьма жінками. У книжці «Жінки, які любили Єсеніна» літературознавець Борис Грибанов зазначає, що завдяки своїй красі поет з юних років викликав інтерес прекрасної статі.
Жінки Сергія Єсеніна
Дружини і коханки Єсеніна прощали йому і розгульний спосіб життя, і зради, і безвідповідальність. Шестеро з них відіграли особливу роль у його житті:
- Анна Ізряднова стала першою цивільною дружиною поета, коли тому було всього 18 років. У них народився син Юра. Одразу після його народження Єсенін залишив сім’ю, але підтримував спілкування з сином до кінця життя. Ганні Сергій присвятив поезію «Гаснуть червоні крила заходу».
- 1917 року Єсенін познайомився із Зінаїдою Райх (їй присвятив «Лист до жінки») і уклав із нею офіційний шлюб. У них було двоє дітей — Тетяна і Костянтин. Після розпаду сім’ї їх усиновив режисер Мейєрхольд.
- Живучи в шлюбі із Зінаїдою Райх, Єсенін завів роман з імажиністкою Надією Вольпін. Вона народила йому позашлюбного сина Олександра. Він став американським математиком, на аматорському рівні писав вірші. Надія Вольпін була єдиною жінкою, яка сама писала Єсеніну віршовані присвяти.
- Галина Беніславська була настільки пристрасною і закоханою прихильницею поета, що через рік після його смерті застрелилася на могилі коханого.
- Айседора Дункан. Про цей роман російського поета й американської танцівниці пліткують досі. Вона не говорила російською, він не говорив англійською, але вони обидва дуже добре розуміли мову творчості. За 2 роки вони побували в США з гастролями, уклали шлюб, багато разів сварилися і в результаті розлучилися. Айседорі Дункан Єсенін присвятив «Співай же, співай на проклятій гітарі».
- Софія Толстая — внучка Льва Толстого. З нею у поета був останній серйозний роман. За її наполяганням Сергій ліг на лікування в психоневрологію, звідки втік у сумнозвісний готель «Англетер», де назавжди попрощався з життям. Поет просить у неї вибачення у вірші «Хто я? Що я? Тільки лише мрійник».
У поета була ще одна закоханість — Шагане. Їй, вірменській учительці Шагане Тальян, він присвятив твір «Шагане ти моя, Шагане». Дівчина була високоморальною, тож із Єсеніним їх об’єднувала лише дружба.
Смерть Сергія Єсеніна
Коли помер Сергій Єсенін? Сергія Єсеніна виявили мертвим у номері ленінградського готелю «Англетер» 1925 року, 28 грудня. Двері були замкнені зсередини. У номері був сильний безлад, а мертвий поет лежав на дивані з зашморгом із простирадла на шиї. За день до цього Єсенін передав свій останній вірш «До побачення, мій друже, до побачення» другу і поету Вольфу Ерліху. Він був написаний кров’ю.
Як загинув Сергій Єсенін? За офіційною версією, озвученою після розтину, він повісився. Слідство не пояснювало, як повішений перемістився на диван і звідки на його тілі побої та сліди опору. Причина смерті Єсеніна — це окреме питання, яке залишається відкритим уже майже 100 років.
У 1970-1980-ті роки стала популярною версія про вбивство Єсеніна з інсценуванням самогубства співробітниками ОДПУ. Внесок у її розробку вносить відставний полковник МУР Едуард Хлисталов, який першим звертає увагу на сліди побоїв на тілі поета. Правоохоронці розкритикували версію вбивства, назвавши її абсурдною, але багато хто вірить, що Єсеніна вбили. За мотивами розслідування Хлисталова про причини смерті поета знято серіал «Єсенін».
Образ поета Сергія Єсеніна, як і все його життя, зітканий із загадок і протиріч. На багато запитань, імовірно, так ніколи й не дізнаємося відповідей, що робить його постать ще цікавішою. Єсенін увічнений у пам’ятниках, а безсмертні рядки підкорюють серця шанувальників російської лірики.