Оголошення Харків

Той, хто однаково цінує чарівність перських котів і велич сіамських, знайде багато задоволення, якщо стане господарем гімалайської кішки. У цій породі поєднані всі переваги сіамів і персів. Щоб життя вихованця було тривалим, а сам він радував власним виглядом і ласкавим характером, необхідно правильно про нього піклуватися.

Опис

Гімалайська кішка, не звертаючи уваги на «географічну» приналежність, за найменуванням має походження з Америки. Саме в Америці в середині минулого століття займалися схрещуванням сіамської кішки і перського кота. В Америці нову породу назвали гімалайською, а в Англії колор-пойнт. І одна, і друга назва має право на існування.

У помісі сіама і перса знайдений відповідний спадковий матеріал, як у гімалайського зайця, що має світлу шерсть на тілі з темними місцями на вухах і кінцівках. Водночас назва колор-пойнт якраз і має на увазі такі особливості забарвлення кота.

У сіамсько-персидському метисі ідеально комбінують лінії однієї та іншої породи. Особливості обох прадідів на власні очі помітні в помісі. Від сіамського гімалайській кішці дісталися яскраві очі блакитного кольору і специфічні особливості забарвлення, а від перса — гарна пухнаста шерстка і кирпатий носик. Вага представника цієї дивовижної породи коливається, зазвичай, у межах 4-6 кілограмів, щоправда, деякі великі особини мають і більш значну масу. Стандарт породи передбачає такі особливості:

• форма голови кругла;
• помітні щоки;
• мордочка широка і приплюснута;
• вуха маленькі, розставлені широко;
• очі блакитні;
• ніс кирпатий, з відкритими ніздрями;
• міцна статура і приємний живіт, що злегка виділяється;
• короткі лапи;
• хутро довге з густим підшерстям;
• на шиї красивий «комір»;
• хвіст пишний;
• на морді темна «вовняна маска».

Суміш сіамського і перського котів за зовнішністю дуже незвичайна, тим паче гарна для поціновувачів породи гімалайських кішок. У середньому тривалість їхнього життя — близько 12 років. Приблизно стільки господарі зможуть тішитися товариством пухнастого друга.

Особливості характеру

Гімалайський кіт — це не та істота, яка спокійно переноситиме відсутність людського товариства. На відміну від багатьох власних побратимів, ця тварина сильно прив’язується до господарів, як і до будинку, в якому живе. Іноді вихованець по-всякому привертатиме увагу, щоб отримати чергову порцію ласки. Він любить сидіти на руках, показуючи власну дружню прихильність. Йому дуже подобається, коли його гладять. Якщо це необхідно нагадати людині про власні потреби, кіт не тільки подивиться в очі й тертиметься об ноги, а й тихо нявкатиме.

Гімалайська кішка терпляче переносить забави дітей, не виставляючи пазурів і не пускаючи в хід зуби. Подібне трапляється, якщо тільки їй зроблять боляче. Якщо пухнастій красуні щось не сподобається, вона не мститиме, як сіамська, а просто піде у відокремлений простір, де її не дістануть. Щоб не почуватися самотньо, вихованець може ходити «хвостом» за господарем із кімнати в кімнату. Натомість решту часу на нього нападає лінь, він може 20 годин лежати на дивані чи підвіконні, будучи зануреним у глибокий сон. Такою поведінкою «гімалаєць» дуже добре нагадує власного предка за перською лінією, хоча все ж таки представник «нової породи» куди активніший.

Кіт здатен тривалий час бавитися з іграшкою, тим паче якщо поруч улюблений господар. Водночас ця тварина ніколи не стане бешкетувати, роблячи напади на штори та шафи, а ще підкорюючи інші «вершини». Коти тонко відчувають настрій власників, з радістю слухають, що їм говорять. Іноді здається, що тварини справді розуміють людську мову.

При цьому їм не подобається галасливе товариство. У кімнату, де багато людей, заходити не поспішають. Походи на вулицю — не для них. Їм комфортніше в домі, серед тих, кого вони прекрасно знають, ніж на просторі.

Види забарвлень

Кошенята гімалайської породи не мають вираженого забарвлення. Їхній «колір» здається більш однаковим, ніж у дорослих котів. Цілком колірна палітра вимальовується виключно до двох або трьох років. Плями на лапах, хвості та мордочці бувають різного відтінку. Зустрічаються гімалайські кішки таких забарвлень:

• з кремовими плямами на шерстці;
• з ліловими;
• з рудими;
• кольору шоколаду;
• сірого;
• блакитного кольору.

Стандарти породи передбачають наявність темної маски на основному світлому тлі, яка не виходить за межі «обличчя». Іноді темні частини забарвлення бувають зі смужками або плямами іншого відтінку. Найціннішим вважається шоколадне і лілове забарвлення на світлому тлі — кремовому або білому.

Як підібрати?

Якщо врахувати, що гімалайські кішки — відносно нова порода, знайти подібних цікавих кошенят за оголошенням не вийде. І вже тим більше не зустрінеш цю тварину на вулиці. Ціна на чистопородне кошеня вважається не нижче 10 тисяч рублів. Тож якщо навіть попадеться «пухнастий екземпляр» з очима блакитного кольору і породистою мамою, це не означає, що відмінні риси передадуться нащадкам. «Безпородні» гени все одно «вилізуть» назовні.

Чистий представник породи знаходиться тільки в розпліднику або у заводчиків. За будь-яких обставин під час вибору необхідно орієнтуватися на такі параметри:

• авторитет розплідника (можна вивчити інтернет-відгуки);
• вигляд тварин, що свідчить про умови утримання (якщо вони ситі, нагодовані і задоволені, все добре);
• зовнішність кошеняти (наскільки здоровим воно виглядає);
• паспорт і родовід;
• вік пухнастика.

Вважається нормою брати в дім кошеня, яке досягло тримісячного віку. До цього часу у тварин уже сформувався імунітет, проведено необхідні щеплення. До того ж дитина у встановленому сенсі вже привчена до побуту, а ще можна бути впевненим, що переїзд на інше місце не стане для неї сильним стресом. Якщо кошеняті, наприклад, лише 1,5 місяця, його забирають у новий дім винятково за непередбачуваних ситуацій. Наприклад, щось трапилося з кішкою-мамою.

Коли все гаразд, дитині потрібно перебувати поруч із нею до того, як вона стане міцнішою. А відбувається це, насамперед, завдяки материнському молоку.

Важливо! Ранній розрив із матір’ю проявляється на характері та звичках кота, коли він підросте. Стрес не проходить дарма.

Необхідно брати до уваги, що в паспорті на кошеня, який повинен надати заводчик, виконуються мітки про щеплення вихованця. У документ вклеюється голограма, що підтверджує факт вакцинації, а ще ставиться печатка ветклініки і підпис лікаря. Там же може бути відмітка про стерилізацію або кастрацію.

Зміст

Для пухнастого мешканця необхідно придбати подібні елементи, як:

• лежанка або котячий будиночок;
• миски;
• туалет;
• іграшки.

Лежанку або будиночок встановлюють у затишному куточку (хоча б для початку), що дасть змогу уникнути вусатому-хвостатому зайвої нервозності, поки він звикне до будинку і його мешканців. Лоток для дитини найкраще віддавати перевагу невеликому, щоб їй легко було в нього забиратися. (Коли вона виросте, необхідно буде придбати інший, більш потрібного розміру). Решітку на лотку для початку можна залишити. Якщо вихованцеві вона не сподобається, її легко і прибрати.

Що стосується наповнювача, бажано підбирати матеріал великої фракції, наприклад, деревний наповнювач або з декоративного каменю. Перевага деревного полягає в тому, що він дуже добре тримає запах, хоча намокаючи перетворюється на тирсу, яка липне до шерсті кота. З кам’яним такого не відбувається.

Харчування

Від того, як харчується кішка, залежить її вигляд зовнішності та здоров’я. Застосовувати можна як готові магазинні корми, так і натуральні. Магазинними користуватися простіше, оскільки в них уже враховані всі речовини, необхідні котячому організму. Гімалайцям дають і сухі корми, і вологі консерви. Важливо вибрати правильно продуктову серію. Відомості про те, чи підходить для вихованця конкретний продукт можна дізнатися на упаковці. Там вказується склад, правила зберігання, термін придатності тощо.

Якщо в хід йдуть звичайні продукти, господареві кішки потрібно буде самостійно порахувати їхню поживність і оцінити наявність необхідних речовин. Не можна годувати тварину одними й тими самими продуктами регулярно — досить важко включати в одну страву всі необхідні мікро- і маркоелементи, вітаміни. Особливо, якщо коту набридне їжа, він упреться і стане чекати чогось новенького. Гімалайських котів годують такими продуктами, як:

• м’ясо птиці та яловичина;
• каші (рисова, гречана, вівсяна тощо);
• овочі та фрукти;
• риба (кістки видалити);
• яйця;
• кисломолочні продукти.

М’ясо перед годуванням краще варити, а якщо його дають у сирому вигляді, то заздалегідь продукт піддають заморожуванню, а потім проводять зворотний процес. Завдяки цьому усувається ймовірність зараження кота паразитами і шкідливими мікробами. Не можна давати вихованцеві м’ясо великими шматками. Якщо не нарізати його дрібно, тварина може і вдавитися. Фрукти й овочі дають сирими або відвареними. Риба і кисломолочні продукти мають з’являтися в раціоні рідко, щоб не було перебору з вмістом в організмі кальцію і фосфору.

У дорослої кішки має бути дві трапези на день у строго відведений час. Якщо її годувати уривками, даючи продукти зі столу, вона привчиться жебракувати. Щоб вихованець не відчував себе скривдженим, бажано давати йому їжу під час свого сніданку або вечері. Пухнастому другу неприємно стежити за їжею господаря, коли в його своїй мисці порожньо. Водночас потрібно пам’ятати, що в разі подачок зі столу, що стають доповненням до головної їжі, кіт може набрати надмірну вагу. Справа дійде до ожиріння. Тому таких пустощів не можна допустити.

Гігієна

Якщо врахувати, що в кота довга шерсть, а замість звичайного підшерстя пухова основа, така шуба потребує постійної уваги. Якщо не займатися нею, вона «обросте» ковтунами, тому що волоски на ній швидко заплутуються, вкриваючись жиром, що відрізняється зі шкіри. Це погано, та й некомфортно для самого вихованця. Якщо не прочісувати шубку хоча б 3 рази протягом тижня, замість пухнастиків у будинку буде товариське ходяче валяння.

Для причісування знадобиться пуходерка. Її можна придбати в зоомагазині. Альтернативою вважається гребінець із частими зубцями. Деякі господарі обзаводяться великим набором інструментів для приведення шерсті до ладу, що включає такі інструменти:

• пуходерка;
• гребінець із частими зубцями;
• гребінець із рідкісними зубцями.

Якщо на процедури з розчісування немає часу, можна застосовувати гребінець-фурмінатор, який дає можливість швидко вичесати шерсть улюбленця навіть у період линьки.

Щоб шубка кота виглядала завжди красиво, пухнастика необхідно іноді купати. Вода прибирає виділення сальних залоз зі шкіри, не даючи можливість швидко виникати ковтунам. З гімалайцями водні процедури проводять 1 раз протягом місяця, щоправда якщо вихованець швидше встигає забруднити світлий «одяг», це дозволено робити і частіше. У випадку з цією породою кішок не з’являється проблем при контакті з водою. Гімалайські спокійно сприймають занурення в рідину.

Для миття необхідно застосовувати спеціалізовані шампуні, а не ті, що люди тримають для себе. Після водних процедур вихованця обертають у рушник, щоб у тканину вбралася волога. Не можна терти шерсть для просушування. Досить дати рідині потрапити в рушник. Потім можна згорнути кота в інший — сухий рушник. І коли на шерсті залишиться дуже мало вологи, можна досушити її феном.

Уваги потребує не тільки шерсть, а й органи зору гімалайської кішки. Очі в неї великі, а волосся довге. При цьому через приплюснутість мордочки слізний канал порушений. Стикаючись з поверхнею очей, шерсть викликає сльозотечу, в куточках «котячих очей» з’являються забруднення. Їх доведеться прибирати раз на день за допомогою мокрої ватної палички. Це дасть можливість уникнути запалення. Що стосується вух, їх чистять 1 раз на 7 днів з використанням вазеліну або спеціального масла.

Можливі хвороби

Утримання гімалайських кішок супроводжується деякими проблемами. Крім сльозяться очей, це може бути хропіння. Але якраз такі дивацтва не можна в повному сенсі віднести до захворювань. Те, що здається проблемою дихання людині, для такої кішки норма, оскільки хропіння пов’язане з особливостями «устрою» системи дихання. (Хоча це й не скасовує того, що приплюснутий носик регулярно притягує респіраторні захворювання).

Щодо здоров’я гімалайських кішок насторожувати повинні такі симптоми, як:

• втрата маси тіла;
• порушення апетиту;
• кішка з величезними труднощами дихає;
• млявість;
• ворожість;
• проблеми шкіри типу лущення або припухлостей;
• сильні виділення з очей, носа;
• хвороблива зміна очей типу розширених зіниць або набряклості;
• сечовипускання з відчуттями болю у вихованця;
• пронос і блювота.

Будь-який із підозрілих проявів — це привід негайно звернутися до професіонала. А обов’язково візьміть до уваги, що «перська спадковість» вимальовується в схильності до ниркових захворювань, наприклад, до полікістозу.

Якщо кіт регулярно п’є і з величезними труднощами ходить у туалет по-маленькому, роблячи це підозріло часто і при цьому «промахуючись» повз лоток, необхідно розбиратися з його здоров’ям.

Відгуки господарів

Ставлення до породи гімалайських кішок у їхніх власників дуже часто протилежне. Одні в повному захопленні від своїх улюбленців, не натішаться їхнім високим інтелектом і красою, а інші знаходять у них постійне джерело проблем, пов’язаних з особливостями їхньої фізіології та характеру. Зокрема, багато хто не задоволений швидким набором ваги і тим, що кішки дуже довго сплять. Інші змушені боротися з труднощами мокрих очей і носів.

За спостереженнями власників пухнастиків, вони дуже кмітливі. Деякі привчаються ходити на унітаз, добре ладнають з іншими тваринами в будинку, дуже рухливі.

Про особливості гімалайської породи кішок дивіться далі.

Синоніми назви Перський колор-пойнт Країна походження Англія Порода отримана шляхом схрещування перси х представники сіамської групи Аборигенна порода немає Якою фелінологічною організацією визнана? FIFe, WCF Життєву тривалість 14-16 років

Весь вигляд мають округле тіло з укороченими лапами, що дають змогу скакати на велику відстань Розмір середній Вага, кг 4-6,5 Шерсть видовжена по всьому тілу, м’яка Довжина шерсті довгошерста Особливості шерсті м’яка Підшерстя пружне, щільне Забарвлення блакитне пойнтове, лілове пойнтове, сил-пойнт (темно-коричневі відмітини), шоколадний пойнт, а ще червоно-рудий і кремовий пойнт Малюнок колор-пойнт Триколірна немає Морда (фільтр) приплюснута Розмір вух невеликі Форма вух округла кінчик Пензлик на вухах немає Колір очей блакитні Хвіст (фільтр) короткий Хвіст (фільтр) короткий Лапи короткі Пухнастий хвіст так

Загальний опис мають м’який характер, але активніші, ніж перські кішки, і можуть ганятися за іграшкою впродовж кількох годин Лагідність лагідна Приязність приязна Доброзичливість приязна Інтелект розумна Активність спокійна Грайливість не надто грайлива Ледачість так Слухняна так

Підходить для житлової площі так Підійде для дітей так Складність догляду середній ступінь складності Догляд за шерстю необхідно щодня чистити, щоб утримувати їхню шерсть у гідному стані, крім того, залежно від кота, може знадобитися щоденне протирання мордочки Ступінь линьки линяє сильно Гіпоалергенна ні Здоров’я хворіють нечасто