Великі казахські батири – герої, якими пишається народ

Хто такі казахські батири? Це професійні військові, воєначальники, які відзначилися в бою особливою хоробрістю і відвагою. Батир — почесний титул героя, богатиря, славного воїна.

Кобланди

Які батири були в Казахстані? У Казахстані відомі такі батири: Кобланди, Жалантос, Карасай, Богенбай, Отеген, Раїмбек та інші.

Напівлегендарний Кобланди Токтарбайули родом із кара-кипчаків служив полководцем у Абулхаір хана (XV століття). У героїчному епосі його називають Каракипчак Кобланди, зазначається в книзі «Казахстан. Національна енциклопедія».

Він особливо відзначився в боях проти чатаїдів і сефевідів. Дії Кобланди стали однією з причин, чому Керей і Жанібек відкочували з ханства до Моголістану і потім утворили Казахське ханство. Кобланди вбив у двобої Акжол бія, а хан Абулхаїр не видав його султанам для суду за законами шаріату.

Про подвиги Кобланди народ складав героїчний епос, передаючи його усно. Уперше уривки епосу були записані та видані 1899 року.

Жалантос

Жалантос Бахадур (1576-1656) походив із казахського роду торткара, заможної родини Сеткул-казі. Він здобув освіту в мечеті та навчався у спеціальній військовій школі для правителів і воєначальників. У 17 років його обрали бієм частини родів алімули. За хана Бекмухаммеда був радником з військових питань. З 1612 року — емір Самарканда.

Джунгарське ханство, що утворилося в Західній Монголії, почало навалу на землі казахів і узбеків. Військо Жалантоса розбило джунгар 1640 року і завдало основного удару 1643 року, прийшовши на допомогу Жангір хану.

Конфлікт між бухарським ханом Абдул-Азізом та іранським шахом 1646 року за міста Хорасан і Балх вирішило 100-тисячне військо Жалантоса. Іранці були розгромлені. І це був не останній переможний похід батира, пам’ять про який шанують нащадки.

Карасай

Великий полководець казахів Карасай Алтинаюли народився 1598 року в Карасазі (територія Жамбилського району Алматинської області). Він із роду шапрашти Старшого жузу. Уже з юних років Карасай вирізнявся великою статурою і неймовірною силою, про що складали легенди. Щоб зшити йому пару чобіт, ледве вистачало шкури одного бика.

Звання батира Карасай отримав 1620 року після битви на річці Тобол, коли він узяв у полон двох калмицьких вождів. Також Єсим хан призначив його своїм радником. У битві з ойратами 1627 року він здобув 11 перемог у жекпе-жек. Це поєдинок один на один, що дає змогу уникнути масового кровопролиття. Воїни, чий представник зазнавав поразки, зобов’язані були визнати себе переможеними, пояснюють автори статті «Жекпе-жек — бойове мистецтво і національний вид спорту в Казахстані».

Карасай з іншими батирами розробив тактику і стратегію ведення оборонної війни на своїй території, пише веб-портал «Тарих». Він впровадив розвідку боєм, формування снайперських груп, використання окопів. Школа військових топографів-стратегів, яку залишив після себе Карасай батир, блискуче спрацювала у війні з джунгарами в XVIII столітті.

Богенбай

Хто належить до казахських батирів XVIII століття? Одні з найбільш відомих казахських батирів XVIII століття — це Богенбай, Отеген, Раїнбек. Вони вели війну проти джунгарських загарбників.

Батир Канжигали Богенбай (1680-1778) походив із роду канжигали казахського племені аргин. Народився в родині потомственого батира Акша, який очолював військо хана Тауке. Дід Богенбая — батир Альдеун, командувач військами хана Єсима.

Виховувався Богенбай разом із дітьми хана Тауке. Коли він підріс, то брав участь у зборах біїв, залагоджував суперечки в аулах. За розум, відвагу і рішучість 1710 року його обрали командувачем ополчення всіх трьох жузів у боротьбі з джунгарами. Богенбай жодного разу не зазнав поразки в проведених 103 битвах.

Уперше він переміг у жекпе-жек із джунгарським князем 1712 року. У 1725-1727 роках вигнав джунгарів зі столиці казахів Туркестану і з Саурана за Джунгарський Алатау. Батько навчив його тактики ведення бою малим загоном. Богенбай нападав раптово, розбивав противника і зникав. Перед цим проводилася ретельна розвідка.

У 1756-1758 роках батир розгромив китайські війська під Талками і гнав їх до Урумчі. 1761 року Богенбай разом із сином Абилай хана Аділем відвідав Китай із дипломатичною місією. Батир прожив довге і гідне життя. Його останки поховані в мавзолеї Ходжі Ахмеда Ясаві.

Отеген

Отеген батир (1699-1773) — знаменитий воєначальник, який боровся з джунгарськими загарбниками в першій половині XVIII століття. Отеген походив із племені дулат Старшого жузу. За переказами акинів і легендами, у батька Отегена Отегула було 12 синів, але всі вони померли від чуми. Уві сні йому наснився старець і сказав, щоб він не засмучувався, бо народиться в нього син, який буде вартий 12 померлих. Незабаром у нього народився син Отеген, який став легендарним батиром.

З 15 років воював Отеген проти джунгар. У 1723 році брав участь у битві разом із батирами Раїмбеком, Тауасаром, Хангельди. Історики стверджують, що Отеген здобув гарну освіту в Стамбулі, що допомогло йому зблизитися з Толе бі та Абилай ханом. У 1740 році він воював проти джунгар на річці Ілі разом із загоном Толе бі. У 1756 році батир покинув Казахстан і повернувся через 17 років.

За переказами, його захопили в полон китайці, він 10 років був закутий у колодки. Коли ж їх зняли, Отеген убив стражників і втік. Щоб повернутися додому, йому знадобилися роки. Подвиги батира оспівав дід Суюнбая акин Кусен, акини Майкот і Тлеміс.

Раїмбек

Раїмбек став батиром у 17 років. Ще за життя його визнали ауліє (‘святим’). Він народився він 1705 року і ріс у важкий час набігів джунгар на казахські землі. Народу потрібні були сміливі та сильні воїни, яким було б під силу прогнати ворогів з території Казахського ханства.

Раїмбек очолив загони ополченців. Він брав участь у всіх вирішальних битвах, які переломили сценарії війни. Джунгари зазнали поразки 1726 року на річці Буланти, 1729 року — у знаменитій Аниракайській битві в низині Балхаша.

До 1740-х років міць Джунгарської імперії ослабла. Раїмбек брав участь у видворенні джунгар із Жетису до Алтайських гір. У той час він був відомий на весь степ. Лише міцне здоров’я, величезна сила волі та непохитність дали змогу Раїмбеку 33 роки триматися в сідлі та воювати, незважаючи на 77 поранень у боях.

Письменник Баянгалі Алімжанов у книзі «Аблай хан і його батири. Легенди Великого степу» пише про батирів не тільки як про хоробрих і фізично сильних патріотів батьківщини. Їхня сила й енергетика пов’язана з чимось потойбічним. Казахи пояснюють це одним словом — «аруах» (‘духи’).

Казахські батири — втілення духу свободи, сили та патріотизму народу. Це військові лідери, які зі зброєю в руках захищали рідну землю та її цінності. Історія їхньої боротьби гідна глибокої поваги, вдячності та гордості нащадків.

close