Парагрип у собак

Висококонтагіозна вірусна хвороба, що вражає частину верхніх шляхів дихання у собак, називається парагрип. Не звертаючи уваги на велику ступінь поширеності і заразність, дане інфекційне захворювання має невисокий відсоток смертності.

Парагрип у собак дуже часто зустрічається в притулках і розплідниках, де тварини утримуються цілими групами. Відсутність своєчасної вакцинації від парагрипу, також призводить до зараження тварини. Найбільш чутливі до інфекційного захворювання молоді собаки і цуценята.

Поширення вірусу парагрипу

Парагрип у собак викликаний нестандартним РНК-містить вірусом, що відноситься до цілої групи параміксовірусів.

Схильні до захворювання всі породи собак, незалежно від віку. Але дуже часто хворіють невеликі Цуценята на увазі не зміцніла захисної імунної системи.

Збудник парагрипу має здатність проникати в організм і розташовуватися в регіональних лімфовузлах тварини. Крім цього, РНК-вірус знаходять в клітинних структурах епітелію, що вистилають носову порожнину, гортань, трахею і бронхи.

Нечасто в клінічній практиці зустрічається парагрип, збудник якого локалізується в області легеневих структур, кишкового тракту і селезінки.

Вірус парагрипу не володіє високою резистентністю до впливу зовнішніх факторів середовища. Так, при температурі 20 градусів вірусні мікроорганізми гинуть протягом 4 годин, а при тепловій обробці більше 55 градусів, інактивуються дуже швидко.

Параміксовірус потрапляє в ослаблений організм собаки при безпосередньому контакті з носієм або ж повітряно-крапельним шляхом. Закріплюючись на стінках слизової оболонки, починає дуже швидко розмножуватися, що ставати основою різкого погіршення самопочуття собаки.

Прогноз в переважній безлічі випадків при діагностованому парагрипу-хороший. Винятки становлять невеликі, що не щеплені цуценята, якщо наприклад збудник потрапляє в кровоносне русло, викликаючи серйозні процеси патологічного характеру у всьому організмі.

У ветеринарній термінології існує назва хвороби, викликане вірусом парагрипу і бактеріальною інфекцією. Інфекційний трахеобронхіт протікає дуже важко і на лікування відвести в десять разів більше часу, ніж на традиційний парагрип. Після перенесеного інфекційного захворювання, тварина залишається носієм інфекції протягом двох-трьох тижнів, продовжуючи хворіти власних побратимів.

Є кілька факторів, які впливають на розвиток парагрипу в організмі собаки:

  • постійні стресові ситуації;
  • поганої якості харчування;
  • відсутність вітамінних і мінеральних комплексів у складі кормів;
  • порушення моціону (дефіцит навантажень фізичного плану і свіжого повітря);
  • хронічні захворювання; і захворювання шкіри;
  • вуличні умови утримання;
  • відсутність вакцинації.

Симптоми парагрипу у собак

Період інкубації вірусу в організмі тварини може становити від 2 до 30 днів. В цей час, у собаки немає ніяких відмінних ознак інфекції, проте вона вважається носієм.

Розділяють кілька стадій прояви симптоматики при парагрипу.

Так, на початку інфекції, з’являється сильний кашель, що посилюється при будь-яких фіз.навантаженнях. Крім цього, з’являється сильна млявість і байдужість у тварини.

Іншими характерними ознаками парагрипу у собак на початковому етапі, вважаються:

  • відмова від прийому їжі;
  • небажання йти на вулицю;
  • підняття показників температури тіла до невисоких значень;
  • боязнь світла;
  • сльозоточивість очей.

При стадії прогресування парагрипу, симптоми збільшуються, так як вірусні мікроорганізми через слизові оболонки проникають в кров’яне русло і поширюються з струмом лімфи і крові по всьому організму собаки. При цьому з’являються такі ознаки як:

  • збільшення температури тіла до високих значень;
  • повна відсутність бажання їсти;
  • дуже висока спрага;
  • виділення з очей гнійного характеру;
  • хрипи в області грудини, чутні навіть без використання фонендоскопа;
  • сильна задишка.

При приєднанні вторинної інфекції (бактеріальної мікрофлори), парагрип у собак ставати дуже небезпечним, а стан вихованця вкрай важким.

Існує форма парагрипу-кишкова. При цьому уражаються не тільки органи респіраторного тракту, а й кишечник. Відрізняється кишкова форма виникненням сильного профузного проносу. На тлі швидкого зневоднення організму, тварина сильно страждає. У цей період важлива термінова госпіталізація вихованця в ветеринарну лікарню з метою надання професійної допомоги.

Після загострення, приходить стадія одужання, пов’язана з дуже високою виробленням нестандартних антитіл до вірусу парагрипу. При порушеннях в імунній системі, з’являються серйозні ускладнення, наприклад набряк легеневих структур, запалення легенів, кисневе голодування мозку в результаті нестачі повітря.

Діагностування парагрипу

При постановці точного діагнозу варто мати на увазі кілька факторів-анамнез тварини, умови утримання, вік і наявність щеплень. Діагностичні заходи полягають в наступних пунктах:

  • клінічний огляд (проведення аускультації системи дихання і роботи серця);
  • дослідження за допомогою ультразвуку дихальних органів;
  • взяття біологічного матеріалу з глотки, трахеї і носа (для постановки збудника захворювання);
  • загальний аналіз крові (корисний для спостереження за лейкоцитарною формулою крові, а ще визначення вмісту імунних комплексів в організмі).

Взяття крові на аналіз також дає можливість визначити рівень вмісту нестандартних імуноглобулінів, а ще виявити, який період захворювання до теперішнього моменту у собаки.

Важливим аспектом при постановці діагнозу вважається диференціація парагрипу, від схожих за симптоматикою хвороб. Крім парагрипу, собаки часто хворіють аденовірусними інфекціями, герпесом, ротавірусом і чумкою.

Крім інфекційний захворювань схожі ознаки з парагрипом мають такі патології як гостра недостатність серця, запалення легеневих структур, паразитарні захворювання.

Лікування парагрипу у собак

Після постановки точного діагнозу, і виключення вторинних інфекцій, парагрип у собак лікуватися за допомогою противірусних лікарських засобів.

Симптоматична терапія використовується для полегшення стану здоров’я собаки і зменшення ризиків появи складнощів.

У ветеринарії під час лікування парагрипу повсюдно використовуються протикашльові і відхаркувальні препарати, а ще імуномодулюючі засоби гомеопатичного Походження. Гомеопатія під час лікування самих різних хвороб у собак має виражену дію, не відбиваючись погано на загальному стані організму.

Хворому тварині потрібно пред’явити повний спокій і справжнє харчування, збагачене вітамінними комплексами. При приєднанні вторинної мікрофлори призначається курс антибіотикотерапії з використанням циклоспоринів.

Профілактика парагрипу

Парагрипозна вакцина-найпрекрасніший засіб попередження захворювання. Оперативне проведення імунізації дає можливість зменшити ризик розвитку захворювання. Вибрати правильну вакцину допоможе ветлікар, спираючись на план імунізації.

Крім цього, слід виконувати правильні умови утримання, що дозволяють закріпити імунітет і підтримати здоров’я вихованця на достатньому рівні. Важливо стежити за якістю раціону харчування, не допускати великих прогулянок в погану погоду. Рекомендується захищати вихованця від самих різних напружень, підтримувати гігієну.

При появі відмінних симптомів нездужання у собак, рекомендується без зволікання звертатися до ветеринарної клініки для прийняття своєчасних заходів. Швидке звернення до ветеринарного професіонала дасть можливість купірувати прояв симптомів недуги на ранній стадії і уникнути допустимих складнощів.

У зв’язку з великим потоком вступників питань, безкоштовні ветеринарні консультації на час припинені.

close