Оголошення Харків

Діти різного віку часто просять власних батьків про придбання домашньої тварини. Якщо дорослі все таки згодні, постає питання про вибір вихованця. Так чи варто його заводити, а якщо так, то кого? Як привчити дитину доглядати за чотириногим другом? Відповіді на ці питання спробуємо дати в нашій статті.

Користь і шкода

Перше, над чим думають батьки: чого ж більше від існування вихованця в будинку — користі чи шкоди? Зрозуміло, можуть бути зіпсовані меблі, своєрідний запах і шерсть на підлозі та речах, однак водночас звірята можуть стати справжніми друзями і створити в сім’ї виняткову обстановку. Їхня головна заслуга в тому, що вони дарують усім членам сім’ї радість і прекрасний настрій. Також їхня присутність благотворно впливає на нервову систему чада.

Серед переваг можна підкреслити таке. Дитина набуває в особі домашнього улюбленця справжнього друга. Вона стає більш самостійною, чому допомагають необхідність доглядати за живою істотою і відповідальність за її життя.

Домашні улюбленці чудово допомагають розвитку дитини. Наприклад, у разі проблем із мовленням має сенс завести папужку, що говорить. Дитина вчитиме його нових слів, і це послужить хорошим тренуванням.

Фахівці запевняють, що дитина, яка має домашню тварину, простіше йде на контакт, активніше спілкується з незнайомими дітьми і заводить друзів. Прогулянка з вихованцем здатна привернути загальну увагу, які самі проявлять ініціативу до знайомства. Крім того, рухливість істотно підвищиться.

Дитина зможе активніше пізнавати світ навколо вас, вивчаючи власного звірка. Крім того, в більшості випадків вихованці допомагають справлятися з фобіями. Вони добре впливають на стосунки в сімейному колі.

Дитина, яка має домашню тварину, не зможе назвати себе самотньою. З нею вона може ділитися власними переживаннями. Це стає чудовим виходом під час хвороби, коли контакт з оточуючими обмежений. Психологи рекомендують заводити кішок або собак у сім’ях, де у мами й тата немає можливості приділяти дітям дуже багато уваги.

Лікарі думають, що присутність тварин, які живуть удома, небажана в сім’ях, де є жінки при надії або новонароджені діти. А справа вся в тому, що вони можуть стати переносниками хвороб, часом досить серйозних. Однак не всі схильні вірити цьому твердженню, будучи впевненими, що це абсолютно безпечно.

Батьки мають взяти до уваги, що дитина навряд чи буде повністю доглядати за чотирилапим членом сім’ї. Вона може це святково обіцяти, але, з плином часу, частина турбот все таки перейде дорослим. Це більш постійне квартирне прибирання, відвідування ветлікаря, екстрені ситуації. Крім того, дуже часто вихованцям потрібна окрема їжа, яку необхідно власне готувати або купувати. Виходячи з цього, це додаткові фінансові витрати, іноді досить відчутні.

Список тварин

Тварина стане новим членом сім’ї, тому до її вибору необхідно підійти серйозно. Кожна має свої плюси і мінуси. Можна отримати консультацію у фахівців. Пропонуємо список найпоширеніших.

• Безумовно, перше місце займають собаки. Вони вважаються хорошими друзями і чудовими охоронцями, однак при цьому вимагають спеціального догляду. Йдеться про годування, прогулянки, купання і дресирування, і робити все це доведеться не разово, а щодня, не озираючись на погоду і настрій. Але конкретно собака може стати для дитини зразком відданості та вірності.

• Слідом ідуть кішки. Догляд за ними трохи легший, ніж за собаками, наприклад, тому, що вони не вимагають вигулювання. Кішкам цілком підходить утримання у квартирі. При цьому необхідно брати до уваги, що догляд теж буде потрібен. Тим більше це стосується довгошерстих вихованців. З мінусів можна підкреслити виражений аромат у разі якщо кіт не був кастрований, норовливий характер і виняткову злопам’ятність.

• Багато хто любить заводити вдома птахів, і найчастішим вибором стають папужки. Їхня особливість у тому, що спілкування відбувається переважно на відстані. Погладити пташку, зрозуміло, можна, але навряд чи це їй сподобається. Їй потрібні чиста клітка, їжа, вода та іграшки. Серед недоліків папуг можна підкреслити прагнення регулярно розкидати корм.

Випущений з клітки птах з величезними труднощами повертається назад, крім того, дійсно можливо, що він забруднить меблі через відсутність туалету.

• Що стосується рибок, то основний їхній недолік — складність у догляді. Також, їх не можна погладити. Однак акваріумні мешканці дуже привабливі, а спостереження за ними заспокоює. Знадобиться постійне чищення ємності, до чого діти зазвичай ставляться без ентузіазму.

• Можна розглянути утримання хом’яків, мишей або щурів. Серед переваг можна підкреслити їхню компактність, а ще відсутність труднощів у догляді. Хом’ячки можуть мати своєрідний запах. Щури здебільшого дуже розумні і зовсім ручні, їх можна відпускати на прогулянки будинком. Таким тваринам потрібні корм і питво, а ще прибирання клітки.

• Дуже часто діти просять батьків їм подарувати декоративного зайця. Варіант цей не дуже поганий. Тварина не доставляє безліч проблем, при цьому може мати своєрідний запах, а ще дуже сильно шуміти вночі.

• Шиншили дуже привабливі й незвичайні, проте не вважаються ручними. Активні переважно вночі. Розкидають пісок, гризуть усі речі навколо, можуть зіпсувати клітку. Не люблять дотиків.

Рекомендації щодо вибору

Перш ніж завести у квартирі тварину, необхідно дуже добре продумати цей момент. Адже якщо вибрати її неправильно, це не принесе задоволення ні дорослим, ні дітям. Головним моментом, на який необхідно дивитися, вважається вік дитини. Фахівці не рекомендують купувати вихованців сім’ям, які проживають у будинку, вік малюків у яких менше 6 років. Тільки старші діти зможуть розуміти, що в їхніх руках жива істота, у якої є свої потреби, яка відчуває біль і страх, а ще може оборонятися.

У разі коли дитина вже досить доросла, щоб серйозно ставитися до появи звірка в будинку, можна подумати і про вибір. Необдумані рішення не вважаються правильними. Також не варто вибирати тварину, приходячи в зоомагазин і хапаючи першу-ліпшу. Цей крок має бути зваженим і усвідомленим. Необхідно вивчити інформацію про різних вихованців, а ще відвідати педіатра, щоб прибрати можливість появи реакцій алергії.

Перш ніж вибрати улюбленця, необхідно оцінити характер дитини, вік її та стать, особливості здоров’я. Також досить важливо подумати про можливості догляду та розміщення. Ті види, які особливо популярні, не завжди є придатними, тому в багатьох випадках можна зупинитися на несподіваних варіантах.

Потрібно виділити серйозну увагу організаційним моментам. Тварині має бути комфортно, а умови повинні дозволяти тримати її у квартирі або на ділянці.

У віці 5-6 років у дитини з’являються пріоритети, вона може вже вибрати й аргументувати, яку тварину хотіла б завести. Однак все-таки знадобиться серйозно поговорити з чадом, пояснивши йому, що жива істота відрізняється від іграшки, їй потрібні увага і догляд. У старшому дошкільному віці дитина цілком здатна вивести на вулицю цуценя або кошеня під наглядом дорослих, а ще самостійно його погодувати.

У віці 8-10 років можна зупинити увагу на зайцях і морських свинках. Дитина стає більш дорослою і відповідальною, вона ставитиметься до улюбленця акуратно і вже випадково не пошкоджуватиме звірка. У 12 років дитині можна доручити догляд за акваріумними рибками, черепашками або равликами. У 14 і більше років можна заводити будь-яку тварину. Дійсно підходить як великий собака, так і породиста кішка, яка потребує великого догляду.

Заводячи в будинку тварину, необхідно переконати дитину в тому, що її функція — зробити вихованця щасливим і забезпечити йому комфортабельне життя. Допоможе як індивідуальний приклад, так і ґрунтовні розмови «по душах».

Експерти радять якщо є можливість доручити вибір тварини дитині. Але без допомоги батьків усе таки навряд чи можна обійтися. Тільки вони можуть пояснити, що утримання не всіх звірів можливе в кожному конкретному випадку й іноді одного бажання замало. Можна звернутися до спеціальної літератури, організувати спільне читання енциклопедії. Потрібно не забувати, що йдеться про здійснення мрії дітей, тому участь старших досить важлива.

Як привчити дитину доглядати за вихованцем?

Пріоритетна робота в цьому напрямку лягає, зрозуміло, на плечі батьків. Насамперед вони повинні стежити, щоб у новонародженого не зникала зацікавленість у домашньому улюбленці. Одним із варіантів вважається розповідь дитині про те, як цікаво провели день. Наприклад, собака міг вивчити нову команду, а канарейка — співати пісні. Виходячи з цього, чадо має зрозуміти, що, відмовляючись провести час із вихованцем, багато втрачає. Дуже часто це призводить до відновлення зацікавленості.

Якщо є така можливість, можна запросити друзів дитини в гості та вигадати веселу розвагу, в якій тварина братиме безпосередню участь. Що більше часу вони проводитимуть разом, то більше зблизяться. Можна вигадати веселу гру, брати участь у якій будуть усі.

Варто нагадувати дитині про відповідальність за тварин. Має сенс уточнити, для кого власне було куплено вихованця, а ще те, що дитина вже досить доросла, щоб не тільки гратися, а й доглядати за нею самостійно. Це дуже актуально в тому випадку, коли ініціатива з придбання звірка виходила конкретно від чада, а не від батьків. У цьому варіанті не гріх навіть нагадати про обіцянки, які були дані перед придбанням.

У більшості випадків можна закликати до совісті. Важливо дати зрозуміти дитині, що потрібно відповідати за власні слова. Крім того, під час власної відсутності можна покласти на дитину всі обов’язки для догляду за домашнім улюбленцем.

Варто навіть скласти список заходів, до якого входитимуть годування, прибирання, вичісування, тренування тощо.

Можна наголосити, що дитина вже доросла, самостійна і серйозна, тому батьки їй повністю довіряють. Це дасть можливість дитині показати себе, також, вона не стане розчаровувати дорослих і буде дуже намагатися. Потрібно буде поговорити з нею після повернення додому, оцінити зроблену роботу, з’ясувати, як провели день. Також обов’язково потрібно згадати, що вихованець прив’язався до найменшого власника і дуже його потребує.